Учебная работа. Санітарно-технічне обладнання будівель

(Пока оценок нет)

Загрузка...

Санітарно-технічне обладнання будівель

Міністерство освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Запорізька державна Інженерна академія

Кафедра водопостачання і водовідведення

РОЗРАХУНКОВо ГРАФіЧНА робота

«Санітарно-технічне обладнання будівель»

Запоріжжя,
2013 р.

РЕФЕРАТ

В даній розрахунково-графічній
роботі розроблена система санітарно- технічного обладнання житлового будинку, а
саме холодне і гаряче водопостачання, внутрішня і дворова каналізація

ВСТУП

Санітарно-технічне обладнання
будівель являє собою комплекс інженерно-технічного обладнання холодного і
гарячого водопостачання, каналізації, водостоків. Цей комплекс є необхідним для
життєзабезпечення населення і встановлює ступінь благоустрою і комфорту
будівель, а також міста вцілому.

В даній розрахунково-графічній
роботі наведені розрахунки систем холодного і гарячого водопостачання,
каналізації житлового будинку. Розроблена система холодного і гарячого
водопостачання.

Холодна вода подається в
будинок від міського водопроводу, гаряча — від ЦТП, каналізація будинку приєднується
спочатку до дворової мережі, а потім — до міської каналізації.

1. СИСТЕМА холодного ВОДОПОСТАЧАННЯ

1.1 Вибір системи і
схеми

Вибір системи і схеми
внутрішнього водопроводу проводиться на основі вивчення елементів будівлі,
протипожежних вимог, а також відомостей, що викладені в завданні. Приймаємо
господарсько-питну систему водопостачання.

Вибір схеми залежить від
гарантійного тиску в мережі зовнішнього водопроводу, кількості поверхів, що має
будинок, систем протипожежного водопроводу, тощо.

Так як будинок має 7 поверхів,
проектуємо схему з нижньою розводкою.

1.2 Уводи, мережа і
арматура

Увід у будинок проектуємо в
центрі будівлі так, щоб відгалуження магістралей були симетричними відносно
уводу.

Трасування внутрішньої мережі
починаємо від водорозбірних приладів. На плані типового поверху позначаємо
місця прокладання труб і стояків. Розводки прокладаємо відкрито по стінах
санітарно-технічних кабін, кухонь, інших нежитлових приміщень.

Стояки встановлюємо в місцях,
де розташована найбільша кількість водорозбірних приладів таким чином, щоб їх
кількість і довжина розводок до приладів були б мінімальними. Стояки розміщуємо
біля стін, колон, перегородок, на яких можливе їх кріплення.

Магістральний трубопровід
прокладаємо таким чином, щоб він об’єднував всі стояки і увід. Магістралі
розміщуємо в підвалі під стелею(на відстані 0,3 від стелі).

По квартирній розводці
холодного водопроводу прокладається на відстані 0,3 м від підлоги.

Для внутрішнього водопроводу
прийнято труби сталеві водогазопровідні за ГОСТом 3262-91.

Запірну арматуру встановлюємо
на уводах і біля основ стояків; на відгалуженнях від магістральних ліній; на
розводках у кожну квартиру; на підводках до змивних бачків або кранів. На
трубах діаметром до 50 мм встановлюють вентилі, при діаметрах 50 мм і більше
-засувки.

1.3. Аксонометрична
схема

Аксонометричну схему
викреслюють без зміненім масштабу по осях у такій послідовності: увід,
магістральні мережі, стояки, підводки.

Довжини горизонтальних і
вертикальних ділянок визначаємо із планів підвалу і поверху, висоти підвалу і
поверху, товщини міжповерхових перекриттів.

Підводки від стояка до приладів
показуємо тільки на верхньому поверсі. На інших поверхах на схемі позначаємо
тільки місця і напрямки відгалужень від стояка.

На аксонометричній схемі проставляємо
номери всіх вузлів, починаючи з диктуючого приладу і закінчуючи точкою
приєднання до зовнішньої мережі.

1.4. Визначення
розрахункових витрат і гідравлічний розрахунок водопровідної мережі

Розрахунок внутрішнього
водопроводу проводимо для визначення діаметрів труб і потрібного тиску в
мережі.

Максимальні секундні витрати q
на розрахунковій ділянці дорівнюють

(1.4.1)

де q0 — нормативні витрати
одним приладом (споживачем) з максимальною витратою; приймаємо для душу q0
=0,18 л/с, для всіх приладів q0 =0,2 л/с за додатками 2, 3 [1].

— величина, що залежить від
загальної кількості приладів N на

розрахунковій ділянці і вірогідності
їх дії Р; приймається із табл.1 дод.4.

Вірогідність дії приладів для
ділянок мережі, що обслуговують однакових споживачів, знаходимо за формулою :

(1.4.2)

де — норма витрати води одним
споживачем у годину максимального водоспоживання; приймається =5,6 л/с за
дод.3 [1];- кількість однакових споживачів в будові.

Діаметри труб приймаємо за
розрахунковими витратами води, що проходять по ділянці з економічною швидкістю.
По таблицях [2, 3] визначаємо гідравлічний ухил, уточнюємо швидкість і
обчислюємо утрати тиску для прийнятого діаметру.

Всі розрахунки зводимо в таблицю 1.

Потрібний тиск в системі
водопостачання задовольняє умові:

(1.4.
3)

де — утрати тиску по довжині; =21,96 м,

Нліч — втрати тиску у водомірному
вузлі;

Нліч=S*q2- опір лічильника води [1,
табл.4] .

Лічильник встановлено на вводі в кожен будинок
(крильчастий лічильник типу ВК 40, калібр 40 мм ,S=0,5 м│ (л/с)2 ) і
загальний на всі будинки , встановлений на ЦТП (крильчастий лічильник типу ВК
100, калібр 100 мм ,S=0,000766 м│ (л/с)2).

Втрати тиску у водомірному вузлі:

для кожного будинку

Нліч1=0,5*1,4372 =1,033 м

для ЦТП

Нліч2=0,000766*7,9352=0,048 м

Нf — вільний (надмірний) тиск
біля диктуючого приладу; Hf=3 м.

Нgeom — геометричні висота
підйому води;

Нgeom=zн.т-zзн.т = zз
+hпов(n-1)+hg+hпідлн.т=48, 2+2, 9(7-1) +2, 6+2, 2=70, 4 м=70, 4- 48, 2=22, 2 м.

Нпот=21,96 +1,081+22, 2
+3=48,241 м.

Нгар=24 м.

Так як Нпот>Hгар, проектуємо
устаткування для підвищення тиску.

Таблиця 1- Відомість розрахунку
водопровідної мережі

№

qo,

alpha

1000i

1+K

л/с

мм

м/с

1-2

0,18

0,0052

0,0156

0,205

0,1845

1,0

1,13

0,1889

1,3

0,43

2-3

0,2

0,0039

0,0156

0,205

2,9

1,13

0,1889

1,3

1,24

3-4

0,2

0,0039

0,0312

0,239

2,9

0,75

0,0857

1,3

0,42

4-5

0,2

0,0039

0,0468

0,268

2,9

0,82

0,0707

1,3

0,58

5-6

0,2

0,0039

0,0624

0,292

2,9

0,94

0,0914

1,3

0,58

6-7

0,2

0,0039

0,078

0,315

2,9

1,04

0,1112

1,3

0,58

7-8

0,2

0,0039

0,0938

0,336

2,9

1,04

0,1112

1,3

0,78

8-9

0,2

0,0039

0,1092

0,361

2,9

1,04

0,1112

1,3

0,78

9-10

0,2

0,0049

0,2744

0,51

0,6

1,33

0,1764

1,3

0,09

10-11

112

0,2

0,0054

0,6048

0,742

19,1

1,33

0,1764

1,3

1,36

11-12

140

105

0,2

0,0059

0,826

0,883

2,4

0,96

0,0697

1,3

0,24

12-13

168

126

0,2

0,0059

0,9912

0,969

0,5

1,11

0,0925

1,3

0,06

13-14

336

252

0,2

0,0059

1,9824

1,437

5,9

1,25

0,1159

1,3

0,72

14-15

336

252

0,2

0,0059

1,9824

1,437

1,35

0,1356

1,3

8,56

15-16

632

504

0,2

0,0062

3,9184

2,174

1,35

0,1356

1,3

4,27

16-17

968

756

0,2

0,0061

5,9048

2,858

1,11

0,0657

1,3

0,98

17-18

2016

1512

0,2

0,0059

11,894

4,649

5,0

1,11

0,0657

1,3

0,17

18-19

4032

3024

0,2

0,0059

23,789

7,935

100

5,0

1,11

0,0657

1,3

0,12

Σh

21,96

1.5 Вибір
підвищувальних насосів

Насоси для підвищення тиску
підбирають за потрібними витратами Qsp і тиском Нsp:

(1.5.1)

де Нr — потрібний
(розрахунковий) тиск; Нпот=48,241 м- гарантійний тиск в мережі міського
водопроводу. Нгар=24 м.

Нsp=48,241 -24=24,241 м.

За [6] приймаємо 2 насоса( 1
робочий та 1 резервний) вихрові консольні насоси типу К20/18а

· Подача — 4, 2 л/с;

· Напір — 15 м;

2. СИСТЕМА ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

2.1 Вибір системи і
схеми

Прийнято централізовану систему
гарячого водопостачання з поєднанням в секційні вузли.

За завданням на проектування
будівля має сім поверхів , тому прийнято схему гарячого централізованого
водопостачання з нижньою розводкою магістралей. Оскільки будинок має сім
поверхів , то система запроектована з циркуляцією по стояках . Секційний вузол
складається з чотирьох стояків та одного циркуляційного .Для забезпечення
одинакових умов циркуляції по стояках, водорозбірні стояки закільцьовані поміж
собою(на технічному поверсі).

2.2 Уводи, мережа і
арматура

Увід в будинок проектуємо в
центрі його довгої сторони спільно з трубами опалення та трубопроводом
циркуляційної води.

Всі труби гарячого
водопостачання, окрім підводок до водорозбірних приладів, мають теплову
ізоляцію. Трубопроводи виконано із сталевих оцинкованих труб за ГОСТ 3262-91.

В вищіх точках мережі
передбачено влаштування устроїв для випусків повітря.

Трасування і монтаж внутрішньої
мережі проведено як і для холодного водопостачання , за виключенням :
магістральні трубопроводи розташовані в підвалі під стелею (на відстані 0,6 від
стелі , а циркуляційного — 0,8 м), по квартирі розводка гарячого водопроводу
прокладається на відстані 0,4 м від підлоги .Стояки розташовано у ванній
кімнаті. Рушникосушарки — на водорозбірних стояках.

2.3 Аксонометрична
схема

порядок проектування
аксонометричної схеми гарячого водопостачання такий же, як і холодного. Стояки
позначаємо : подаючі — Ст.Т3, циркуляційні — Ст.Т4 .

2.4.
Розрахунок системи в режимі водоспоживання

Розрахункова витрата води для
кожного стояка визначається за формулою :

q= 0, 7*5*qo* (2.4.1)

Розподільчі трубопроводи розраховано
на повну витрату за формулою (1.4.1). Утрати тиску на ділянках системи гарячого
водопостачання :

(2.4.2)

де L — довжина ділянки

КL — коефіцієнт місцевих опорів, що
дорівнює :

,2 — для розвідних та циркуляційних
магістралей ,

,5 — для стояків з рушникосушарками
та трубопроводів у межах ЦТП.

i — питомі утрати тиску з
урахуванням заростання труб.

Швидкість води приймається
такою ж, як для холодного водопроводу (0,7-1,2 м/с). Всі розрахунки зведено до
таблиці 2.

Також проведено розрахунок
водорозбірних стояків в режимі водо розбору. Розрахунки зведено до таблиці 3

Таблиця 2. Розрахунок системи в
режимі водоспоживання

№

qo,

alpha

Кv

1+ki

л/с

мм

м/с

1
2

0,18

0,01

0,031

0,239

0,151

1,1

1,15

7,253

3,87

1,68

0,023

1,085

1,5

1,79

2
3

0,2

0,009

0,189

0,439

0,307

23,2

1,2

1,425

2,77

1,48

0,094

0,549

1,5

19,1

3
4

0,2

0,009

0,189

0,439

0,307

2,9

1,2

1,425

2,77

1,48

0,094

0,549

1,2

1,91

4
13

0,2

0,009

0,378

0,595

0,417

3,6

1,1

0,3645

2,34

1,38

0,174

0,205

1,2

0,89

13
14

0,2

0,013

1,092

1,021

0,715

3,2

1,0

0,08135

1,93

1,28

0,511

0,103

1,2

0,4

14
30

0,2

0,013

0,092

1,021

0,715

22,9

1,0

0,08135

1,93

1,28

0,511

0,103

1,2

2,83

30
31

168

175

0,2

0,014

2,431

1,604

1,123

1,
5

1,0

0,03902

1,79

1,26

1,261

0,132

1,2

0,24

Σh

27,16

Таблиця 3. Розрахунок стояків
системи гарячого водоспоживання

№

qo,

alpha

л/с

мм

Т3-1

0,2

0,009

0,194

0,444

0,2196

Т3-2

0,2

0,009

0,194

0,444

0,367

Т3-3

0,2

0,019

0,389

0,602

0,367

Т3-4

0,2

0,014

0,292

0,526

0,467

Т3-5

0,2

0,019

0,
389

0,602

0,55

Т3-6

0,2

0,014

0,
292

0,526

0,638

Т3-7

0,2

0,019

0,
389

0,602

0,717

Т3-8

0,2

0,014

0,
292

0,526

0,779

2.5 Розрахунок системи
в режимі циркуляції

Витрати циркуляційної води
визначаємо за формулою:

(2.5.1)

Де Qht — теплові втрати в
трубах та стояках, кВт;- теплоємність води, С=4,19 кВт/ кг град;

Δt
— дозволене охолодження води на шляху від водонагрівача до диктуючої точки, Δt=8,50
С.

Витрати тепла визначаються за
формулою:

(2.5.2)

Де Qі — питомі витрати тепла одним
метром труби певного діаметру та призначення;і — довжина труби.

Питомі втрати тиску визначаються за
формулою

(2.5.3)

Де A — опір труби, прийнято за[3]-
коефіцієнт поправки на швидкість;- коефіцієнт, що враховує заростання.

Розрахунок зведено у таблицю 4 та 5.

Таблиця 4. Тепловий та гідравлічний
розрахунок в режимі циркуляції

№
діл.

Тепловий
розрахунок

Гідравлічний
розрахунок

d,мм

Qht

qcir
л/с

KL+1

H,м

Секційний
вузол Б

Стояки

3
— 7

29,58

26,1

772,04

0,026

1,425

2,77

1,48

0,005

1,5

0,2

5
— 6

29,58

26,1

772,04

0,026

1,425

2,
77

1,48

0,005

1,5

0,2

11-
12

35,03

26,1

914,28

0,026

0,3645

2,34

1,38

0,0009

1,5

0,035

10
— 13

35,03

26,1

914,28

0,026

0,3645

2,34

1,38

0,0009

1,5

0,035

Розподільчі
труби на технічному поверсі

7-
8

15,08

2,9

43,73

0,026

1,425

2,77

1,48

0,005

1,2

0,017

8-
9

15,08

0,3

4,52

0,078

1,425

2,77

1,48

1,2

0,013

9-
6

15,08

0,7

10,56

0,026

1,425

2,77

1,48

0,005

1,2

0,004

9-
10

15,08

3,6

54,28

0,052

1,425

2,77

1,48

0,016

1,2

0,07

10
— 11

16,59

0,6

9,95

0,026

0,3645

2,34

1,38

0,0009

1,2

0,006

Розподільчі
труби в підвалі

12
— 13

19,14

0,6

11,48

0,026

0,3645

2,34

1,38

0,0009

1,2

0,0006

3-
4

17,4

2,9

50,46

0,026

1,425

2,77

1,48

0,0011

1,2

0,017

4
— 5

17,4

0,7

12,18

0,026

1,425

2,77

1,48

0,005

1,2

0,004

4-
13

19,14

3,6

68,9

0,052

0,3645

2,34

1,38

0,003

1,2

0,013

13
— 14

21,81

3,2

69,79

0,104

0,08135

1,93

1,28

0,002

1,2

0,008

Сума

3708,5

Сума

0,623

Розрахункові вузлові втрати
тиску у падаючій частині вузла в режимі циркуляції визначено як середнє
арифметичне з отриманих значень втрат по стояках:

(2.5.4)

Де n — кількість стояків, n=4.

Згідно з [1] сумарні втрати тиску в
секційних вузлах прийнято 3 м.вод.ст.

Втрати тиску у циркуляційному
стояку:

(2.5.5)

Секційний вузол Б

(1 стояк)= qcir /n=0,104/4=0,026 л/с

Н1= Н14-13+ Н13-4+ Н3-4+ Н3-7+ Н7-8

Н1=0,008+0,013+0,017+0,2+0,017=0,255
м

Н2= Н14-13+ Н13-4+ Н4-5+ Н5-6+ Н6-9+
Н9-8

Н2=0,008+0,013+0,004+0,2+0,004+0,013=0,242
м

Н5= Н14-13+ Н13-12+ Н12-11+ Н10-11+
Н10-9 + Н9-8

Н5=0,008+0,0006+0,035+0,0006+0,07+0,013=0,127
м

Н6= Н14-13+ Н13-10+ Н9-10+ Н9-8

Н6=0,008+0,035+0,07+0,013=0,126 м

Ні=0,255 +0,242 +0,127 +0,126 =0,75м

Huz,st=0,75/4=0,188мсік,st=3 — 0,188=2,812м

Питомі втрати в циркуляційному трубопроводі:

і= 2, 812/(21,2*1,1)=0,12

Запроектовано циркуляційний трубопровід d=20мм,
q=0,104 л/с;

іст = 0,1042 *1,425*2,77*1,48=0,063 мм.

Перевірка:сік,st=1,1*21,2*0,063=1,47м= Hсік,st +
Huz,st = 1,47+0,188=1,658м

Δ=((1,658-3)/3)*100=44,73%
>10%

Оскільки отримані та розраховані втрати тиску в
вузлі відрізняються більше ніж на 10% , дозволяється проектувати циркуляційний
трубопровід , складений з двох частин різного діаметра, від меншого до більшого
за ходом води , за формулою :

= iменш*x+ iбільш*(1-x) (2.5.6)

При d=15мм, i=510 мм ; При d=20мм, i=63 мм

х+63(1-х)=120

х+63-63х=120

х=57

х=0,1275=12,75%=12,75*21,2/100=2,7
м=87,25*21,2/100=18,5 м

Перевірка:сік,15=1,1*2,7*0,51=1,51 мсік,20=1,1*18,5*0,063=1,28
м= (1,51 + 1,28) +0,188=2,978м

Δ=((2,978-3)/3)*100=0,73%
<10%

Таблиця 5. Тепловий та
гідравлічний розрахунок в режимі циркуляції

№
діл.

Тепловий
розрахунок

Гідравлічний
розрахунок

d,мм

Qht

qcir
Л/С

KL+1

H,м

Секційний
вузол Ж

Стояки

18
— 17

35,03

26,1

914,28

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,5

0,043

24
— 27

35,03

26,1

914,28

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,5

0,043

26-
29

35,03

26,1

914,28

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,5

0,043

20
— 21

35,03

26,1

914,28

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,5

0,043

Розподільчі
труби на технічному поверсі

17
— 22

16,59

4,5

74,66

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,2

0,006

21
— 22

16,59

4,0

66,36

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,2

0,005

22
— 23

18,91

1,3

24,58

0,0616

0,08135

1,93

1,28

0,0008

1,2

0,001

23-
25

16,59

3,3

54,75

0,0616

0,3645

2,34

1,38

0,0045

1,2

0,018

24
— 25

16,59

0,5

8,3

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,2

0,001

25
-26

16,59

1,8

29,86

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,2

0,002

Розподільчі
труби в підвалі

18
— 19

19,14

4,5

86,13

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,2

0,006

19
— 20

19,14

4,0

76,56

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,2

0,005

19
— 28

21,81

4,8

104,69

0,0616

0,08135

1,93

1,28

0,0008

1,2

0,005

27-
28

19,14

1,8

34,45

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,2

0,002

28-29

19,14

1,3

24,88

0,0308

0,3645

2,34

1,38

0,0011

1,2

0,002

28
— 30

21,81

5,8

126,5

0,1224

0,08135

1,93

1,28

0,018

1,2

0,
125

Сума

4368,8

Сума

Секційний вузол Ж

(1 стояк)= qcir /n=0,123/4=0,0308
л/с

Н3= Н30-28+ Н28-19+ Н18-17+ Н17-22+
Н22-23

Н3=0,125+0,005+0,043+0,006+0,001=0,18
м

Н4= Н30-28+ Н28-27+ Н24-27+ Н24-25+
Н25-23

Н4=0,125+0,002+0,043+0,001+0,018=0,189
м

Н7= Н30-28+ Н28-19+ Н19-20+ Н20-21+
Н21-22 + Н22-23

Н7=0,125+0,005+0,005+0,043+0,005+0,001=0,184
м

Н8= Н30-28+ Н28-29+ Н29-26+ Н26-25
+Н25-23

Н8=0,125+0,002+0,043+0,002+0,018=0,19
м

Ні=0,18 +0,189 +0,184 +0,19=0,743м

Huz,st=0,743/4=0,186мсік,st=3 — 0,186=2,814м

Питомі втрати в циркуляційному трубопроводі:

і= 2, 814/(21,2*1,1)=0,121

Запроектовано циркуляційний трубопровід d=20мм,
q=0,123л/с;

іст = 0,1232 *1,425*2,77*1,48=0,088 мм.

Перевірка:сік,st=1,1*21,2*0,088=2,052м= Hсік,st
+ Huz,st = 2,052+0,186=2,238м

Δ=((2,238-3)/3)*100=25,4%
>10%

= iменш*x+ iбільш*(1-x)

При d=15мм, i=713 мм ; При d=20мм, i=88 мм

х+88(1-х)=121

х+88-88х=121

х=33

х=0,0528=5,28%=5, 28*21, 2/100=1,12м=94, 72*21,
2/100=20, 08 м

Перевірка:сік,15=1,1*1,12*0,713=1,94
мсік,20=1,1*20,08*0,088=0,88 м= (1,94 + 0,88) +0,186=3,006 м

Δ=((3,006
-3)/3)*100=0,2% <10%

3. ВНУТРІШНЯ КАНАЛІЗАЦІЯ

3.1 Внутрішня
каналізаційна мережа

Внутрішня каналізаційна мережа
складається із стояків, збірних труб від санітарних приладів, випусків, а також
приймальників стічних вод, гідравлічних затворів(сифонів), устроїв для
прочистки, фасонних частин, тощо.

Збирають воду від приладів і
відводять до стояків. Їх прокладаємо в перекриттях. Прилучення приймальників
стічних вод до збірних труб здійснюємо тільки через гідрозатвори.

Стояки призначені для прийому
стічних вод із збірних труб на різних поверхах і транспортування їх до випуску.
Розміщуємо стояки в кутку убиральні.

Для забезпечення вентиляції
стояки виводимо за межі покрівлі на висоту згідно з [1, п.17.18].

Призначені для прийому стічних
вод із стояків і виведення їх за межі будівлі у дворову мережу. Випуски
виконуємо із чавунних труб, прямими, з дотриманням необхідних ухилів.
Прокладаємо їх під стелею підвальних приміщень.

Стояки до випусків приєднуємо
із плавним заокругленням з використанням фасонних частин.

Випуски влаштовуємо з однієї
сторони будівлі, не фасадної, і виводимо у найближчий оглядовий колодязь.
Кількість випусків — два, по одному із кожної секції.

.2 Розрахунок
внутрішньої каналізації

Гідравлічний розрахунок
горизонтальних внутрішніх каналізаційних трубопроводів діаметром до 500 мм
включно проведено за таблицями [2].

Швидкість і наповнювання труб
приймають такими, щоб виконувалась умова:

де v — швидкість, м/с;/d — відносне
наповнювання.

При цьому швидкість приймаємо не
меншою за 0,7 м/с, а наповнювання не меншим 0,3 і не більшим 0,8.

Вертикальні труби (стояки)
розраховуємо згідно із таблицями 8,9 [1] з тим, щоб забезпечити нормальну
вентиляцію мережі.

Розрахункові витрати стічних вод
визначено :

а) при загальних витратах холодної і
гарячої води до 8 л/с

де qS — максимальна секундна витрата
стічної води [1, дод.2];- загальні витрати води.

б) в інших випадках : (10)

Результати розрахунків зводимо в
таблицю 6.

Таблиця 6.- Розрахунок внутрішньої
каналізаційної мережі

Ділянка

h/d

V*(hd)0,5

Секція
Б

1
— 2

0,3

0,0108

0,302

0,534

2,401

100

0,4

0,016

0,7

0,44

2
— 4

0,3

0,0126

0,706

0,803

2,805

100

0,47

0,018

0,79

0,54

3
— 4

0,3

0,0072

0,202

0,449

2,274

100

0,45

0,014

0,7

0,47

4
— 5

112

0,3

0,0099

1,109

1,021

3,132

100

0,5

0,018

0,83

0,59

Секція
Ж

1
— 2

0,3

0,0108

0,302

0,534

2,401

100

0,45

0,014

0,7

0,47

2
— 5

0,3

0,0108

0,605

0,742

2,713

100

0,45

0,018

0,79

0,53

3
— 5

0,3

0,0144

0,403

0,61

2,515

100

0,45

0,016

0,74

0,50

4
— 5

0,3

0,0144

0,403

0,61

2,515

100

0,45

0,016

0,74

0,50

5
— 6

112

0,3

0,0126

1,411

1,168

3,352

100

0,55

0,016

0,81

0,60

Так як на ділянках не
виконуються умови самоочищення, для прочистки на кожній ділянці, а
встановлюються ревізії,також на кожному стояку через поверх.

каналізаційний труба холодний
житловий

4. ДВОРОВА КАНАЛІЗАЦІЙНА МЕРЕЖА

4.1 Загальні відомості

Дворову каналізаційну мережу
наносимо на генеральний план ділянки із вказівкою всіх колодязів, довжин труб,
їх діаметрів та ухилів, що отримані при розрахунках.

4.2 Розрахунок дворової каналізаційної мережі

Розрахунок дворової
каналізаційної мережі має за мету визначення діаметрів труб, їх ухилів і
заглиблення.

Розрахункові витрати на
ділянках визначаємо у відповідності до п.3.3, вони дорівнюють витратам на
випусках.

Гідравлічний розрахунок і
поздовжній профіль мережі розраховуємо аналогічно до міської мережі.

Наповнювання труб діаметром
150…300 мм приймаємо не більшим за h/d < 0,6; швидкість - не меншою за v > 0,7 м/с. Мінімальний ухил труб d=150мм дорівнює і = 0,007. Якщо абсолютне
значення рівня води в трубі менше за 5 см, то труби у колодязях вирівнюють по
лотках. Ці ділянки називають безрозрахунковими, і швидкість у них може бути
меншою за 0,7 м/с.

Розрахунки зводимо у таблицю 7.

Таблиця 7.- Розрахунок дворової каналізаційної
мережі

ділянка

qs,
л/с

h/d

Δh

Zлотка

заглиблення

поч.

кін.

поч.

кін.

1-2

19,9

112

0,0099

1,1088

1,021

1,532

150

0,25

0,51

0,008

0,16

47,4

47,24

0,80

0,96

2-3

20,35

224

175

0,0113

2,5312

1,644

2,466

150

0,3

0,56

0,008

0,16

47,24

47,08

0,96

1,12

3-4

77,75

336

252

0,0105

3,528

2,029

3,044

200

0,3

0,68

0,008

0,62

47,08

46,46

1,12

1,74

4-5

19,9

448

329

0,0103

4,6144

2,421

3,632

200

0,3

0,68

0,008

0,16

46,46

46,3

1,74

1,9

5-6

20,35

560

427

0,0108

6,048

2,891

4,337

200

0,3

0,68

0,008

0,16

46,3

46,14

1,9

2,06

6-7

77,75

672

504

0,0105

7,056

3,244

4,866

200

0,3

0,68

0,008

0,62

46,14

45,52

2,06

2,68

7-8

19,9

784

581

0,0104

8,1536

3,585

5,378

200

0,3

0,68

0,008

0,16

45,52

45,36

2,68

2,84

8-9

20,35

896

679

0,0106

9,4976

3,978

5,967

200

0,3

0,72

0,009

0,18

45,36

45,18

2,84

3,02

9-10

1008

756

0,0105

10,584

4,302

6,453

200

0,35

0,79

0,008

0,24

45,18

44,94

3,02

3,26

Специфікація улаштувань системи каналізації

Позиція

Позначення

Найменування

Кількість

Примітка

ГОСТ
1154-80

Ванна
чавунна

ГОСТ
23759-85

Умивальник
керамічний

ГОСТ
7506-73

Мийка
чавунна

ГОСТ
22847-79

Унітаз
тарільчастий

ГОСТ
694220-80

Ревізія

D*d=100*100мм

ГОСТ
694220-80

Хрестовина
пряма

D*d=100*100мм

ГОСТ
6942.9-80

Відвод
135º

D*d=100*100мм

ГОСТ
6942.14-80

Трійник
косий 45º

D*d=100*100мм

ГОСТ
6942.20-80

Хрестовина
коса 45º

D*d=100*100мм

Заглушка

список ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и
канализация зданий.

. Внутренние санитарно-технические устройства.
4.2. Водопровод и канализация. Справочник проектировщика. — М.: Стройиздат,
199О.-247с.

. Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. Таблицы для
гидравлического расчета водопроводных труб. — М.: Стройиздат, 1986.-351с.

. Сергеев Ю.С., Боровский Э.Р., Кравчук А.М.,
Ивченко В.Д. Санитарно-техническое оборудование зданий. Примеры расчета:
Учеб.пособие.-К.Выща шк.,1991.-206 с.

. Лукиных А.А., Лукиных Н.А. Таблицы для
гидравлического расчета канализационных сетей и дюкеров по формуле академіка
Н.Н. Павловского.

Изд. 4-е доп. — М.: Стройиздат, 1974 — 156 с.

6.
Пальгунов П.П. ,Исаев В.Н. Санитарно-технические устройства и газоснабжение
зданий.-М.:Стройиздат,1991.-416

Учебная работа. Санітарно-технічне обладнання будівель

Учебная работа. Санітарно-технічне обладнання будівель

Как? Вы еще не читали? Ну это зря...