Учебная работа. Излучение и гравитация

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...

Излучение и гравитация

КВАЛІФІКАЦІЙНА робота

Проект агрегатної дiльницi вантажного АТП з розробкою стенду збирання — розбирання V-подiбного двигуна

Вступ

Автомобільний транспорт є найбільш масовим видом транспорту, особливо ефективним і зручним під час перевезення вантажів і пасажирів на відносно невелику відстань.

Основною метою транспорту є своєчасне, якісне і повне задоволення потреб народного господарства в перевезеннях, підвищення економічності та ефективності його роботи, що досягається раціональним використанням парку рухомого складу — вантажних і легкових автомобілів, автобусів, причепів і напівпричепів. В даний час значний розвиток одержують усі види транспорту.

Передбачається подальше зміцнення матеріально-технічної бази, концентрація транспортних засобів автомобільних господарств, поліпшення технічного обслуговування і ремонту.

Технічна експлуатація є підсистемою автомобільного транспорту. її розвиток і удосконалення обумовлений низкою причин, серед яких інтенсивний розвиток самого автомобільного транспорту і його місце у транспортній системі країни, необхідність економії трудових, матеріальних, паливно-енергетичних ресурсів при перевезеннях, забезпечення транспортного, процесу надійно працюючим рухомим складом.

Однієї з найважливіших проблем, що існують перед автомобільним транспортом, є підвищення експлуатаційної надійності автомобілів і зниження витрат на їх утримання.

Рішення цієї проблеми, з одного боку, забезпечується автомобільною промисловістю, за рахунок випуску автомобілів з великою надійністю і технологічністю, з іншого боку — удосконаленням методів технічної експлуатації автомобілів, підвищенням продуктивності праці, зниженням трудомісткості робіт з технічного обслуговування і ремонту автомобілів, збільшенням їх міжремонтних пробігів.

Це вимагає створення необхідної виробничої бази для підтримки рухомого складу у справному стані, широкого застосування засобів механізації й автоматизації виробничих процесів, розширення будівництва і поліпшення якості шляхів.

Розвиток виробничої бази підприємств нерозривно пов’язаний з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією і технічним переозброєнням діючих підприємств.

Стрімкий розвиток автотранспорту поступово підвищує його частку в співвідношенні з іншими видами транспорту,що також виконують пасажирські перевезення (залізнодорожним, повітрям і водним). За звітними даними від 2005 року Міністерства транспорту України пасажирооборот автотранспорту склав понад 80%.

Такий розвиток багато в чому забезпечується законами, нормами і правилами, які розробляє і упроваджує уряд України: основний, регулюючий діяльність автотранспорту, законЕксплуатація РС супроводжується виникненням різних відмов несправностей, для запобігання яким в Україні в цілому (і на АТП-11203 зокрема) введена планово-запобіжна система ТО і ремонту [Положення 98], яка встановлює періодичність, зміст і трудомісткість всіх робіт по ТО і ремонту.

Не дивлячись на дестабілізацію економіки країни, система ТО і ремонту все ж таки розвивається, дотримуючись наступних напрямів: повсюдне розповсюдження діагностики будь-яких форм, механізація і автоматизація процесів ТО і ремонту, застосування вузлового і агрегатного методу ремонту, застосування інновацій і наукових розробок, впровадження ЕОМ в процеси ТО і ремонту. Мабуть, основним чинником розвитку системи ТО і ремонту є стрімке ускладнення конструкції автомобілів, унаслідок чого ускладнюється процеси діагностування, ТО і ремонту і, як результат, з’являються нові засоби для контролю, ТО і ремонту (стенди, прилади, інструмент і оснащення) вищого рівня, відповідного новим вимогам і стандартам.

Так само як і автомобіль в цілому, в процесі експлуатації різним видам зносу піддаються і його агрегати. Для усунення виниклих відмов і несправностей на АТП є агрегатна ділянка. Для її планування та переоснащення призначений даний проект.

1.Загальний роздiл

.1Загальнi положення

Автомобільні підприємства (АТП) здійснюють перевезення вантажів і пасажирів і є основною ланкою автомобільного транспорту. Окрім цього, автомобільні підприємства виконують технічне обслуговування й поточний ремонт, забезпечують зберігання рухомого складу, виконують інші допоміжні функції.

До складу автомобільних підприємств належать рухомий склад (автомобілі, напівпричепи, причепи); виробничі та службові приміщення й обладнання; персонал, що займається використанням і обслуговуванням рухомого складу.

Залежно від призначення та Підприємства загального користування виконують автомобільні перевезення для всіх організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також обслуговують населення пасажирськими перевезеннями всіх видів. Ці автопідприємства здійснюють централізовані перевезення масових вантажів.

Відомчі автопідприємства виконують перевезення тільки для організацій і установ тих відомств, до складу яких вони входять (наприклад, підприємства швидкої медичної допомоги, комунального обслуговування, технологічного автотранспорту тощо).

Сьогодні доволі поширені автооб’єднання, що складаються з головного автопідприємства й кількох автопідприємств, підпорядкованих головному. Невеликі автопідприємства реорганізуються в автоколони, тоді планування та керівництво перевезеннями здійснює головне підприємство. У головних автомобільних підприємствах організовують централізовані диспетчерські служби, станції з технічного обслуговування й ремонту рухомого складу.

На автомобільному транспорті загального користування вантажні автопідприємства та виробничі об‘єднання вантажного автотранспорту підпорядковані транспортним управлінням; пасажирські автопідприємства та їх об‘єднання — управлінням пасажирського автомобільного транспорту.

Роботою транспортних управлінь (управлінь пасажирського автомобільного транспорту) керує департамент автомобільного транспорту Міністерства транспорту України.

Залежно від типу автомобілів та Залежно від кількості автомобілів автомобільні підприємства поділяють на п’ять категорій: І — понад 800 автомобілів; II — від 501 до 800; III — від 251 до 500; IV — від 101 до 250; V — від 50 до 100.

Для різних груп автомобільних підприємств визначені різні штати й посадові оклади керівних та інженерно-технічних працівників.

За наявності на підприємстві рухомого складу різних типів і вантажності групу визначають, застосовуючи перевідні коефіцієнти.

Здебільшого автомобільне підприємство має такі служби: управління, яке здійснює керівництво, планування, облік, постачання та забезпечує охорону; експлуатаційну, яка відповідає за виконання перевезень; технічну, яка виконує обслуговування, ремонт, забезпечує зберігання рухомого складу. Організацію цих служб визначають розміри автомобільних підприємств.

Керує автомобільним підприємством директор. Технічне керівництво покладається на головного інженера, який є заступником директора з технічної служби. Заступником директора з експлуатації і керівником цієї служби є начальник з експлуатації.

Рис.1.1 Структурна схема управління автомобільним підприємством (суцільні лінії — безпосереднє підпорядкування; штрихові — при роботі водія на лінії)

Рухомий склад великого автомобільного підприємства поділяється на колони, очолювані начальниками, керівництво якими здійснює начальник гаража.

На автомобільному підприємстві загального користування служби та відділи виконують такі функції:

служба експлуатації, очолювана заступником директора з експлуатації (начальником відділу експлуатації), здійснює оперативне планування і керує перевезеннями, укладає угоди з клієнтами, контролює роботу автомобілів на лінії, організовує вантажно-розвантажувальні роботи, веде облік на підставі дорожніх листів та інших документів транспортної роботи, виконаної рухомим складом;

технічна служба, очолювана головним інженером, забезпечує готовність автомобілів і причепів до роботи, підтримує їх постійну технічну готовність шляхом своєчасного та якісного виконання всіх робіт з технічного обслуговування та ремонту, а також належне зберігання рухомого складу, утримання і розвиток виробничої бази;

адміністративно-господарська служба веде облік особового складу, діловодство, забезпечує збереження і підтримання в належному стані виробничих і службових приміщень;

технічний відділ розробляє документацію з планування технічного обслуговування та ремонту, контролює фактичне виконання запланованих обслуговувань, розробляє та запроваджує технологічні процеси обслуговування, ремонту й діагностики рухомого складу, керує роботою з раціоналізації та винахідництва;

відділ головного механіка відповідає за утримання в справному стані, належну експлуатацію та ремонт усього обладнання, споруд і будівель автопідприємства та забезпечення його всіма видами енергії;

бухгалтерія веде облік фінансових засобів і матеріальних цінностей, здійснює фінансові розрахунки за виконану роботу з клієнтурою і працівниками підприємства, складає відповідні звіти про фінансово-господарську діяльність підприємства;

відділ кадрів приймає і звільняє працівників, веде облік особового складу, проводить роботу з підготовки та підвищення кваліфікації працівників тощо;

відділ технічного контролю стежить за технічним станом рухомого складу, а також якістю технічного обслуговування та ремонту рухомого складу;

плановий відділ здійснює планування, відповідає за статистичний облік роботи автопідприємства, складає транспортний фінансовий план, який є планом всієї виробничої та фінансової діяльності за рік, контролює виконання плану та собівартість перевезень;

відділ безпеки руху організовує роботу з роз’яснення правил дорожнього руху, контролює виконання їх водіями на лінії і на підприємстві, веде облік, аналізує причини дорожньо-транспортних пригод;

відділ постачання забезпечує автопідприємство експлуатаційними матеріалами, запасними частинами, інструментами тощо; контролює облік їх витрат, видачу та зберігання.

На кожному автомобільному підприємстві для забезпечення належної експлуатації рухомого складу є гараж-стоянка, головний виробничий корпус з приміщеннями для виконання технічного обслуговування й ремонту автомобіля та причепів, складські приміщення для зберігання запасних частин і експлуатаційних матеріалів, контрольно-технічний пункт для випуску автомобілів на лінію і прийняття їх з лінії. Для забезпечення побутових потреб робітників і створення необхідних умов праці є відповідні побутові приміщення — душові, гардеробні для зберігання одягу, кімнати для харчування, відпочинку тощо.

У гаражі зберігається рухомий склад, організовується випуск його на лінію, приймання з лінії.

У головному виробничому корпусі виконують роботи з технічного обслуговування і експлуатаційного ремонту рухомого складу. Для цього в корпусі діє зона щоденного обслуговування (ЩО), зона першого технічного обслуговування (ТО-1), зона другого технічного обслуговування (ТО-2) і експлуатаційного (поточного) ремонту (ПР), а також виробничо-допоміжні дільниці.

Розглянемо загальне планування автомобільного підприємства з безгаражним зберіганням автомобілів (рис. 2.2). Автомобіль, повертаючись з лінії, проходить контроль технічного стану на контрольно-технічному пункті 9, заправлення пальним та дозаправлення двигуна маслом на заправному пункті 10 і прямує в зону щоденного обслуговування 5. Після цього автомобіль може прибувати на відкриту стоянку 1 в зону 6 ТО-1 або в зону 7 ТО-2 і поточного ремонту. Звідси автомобіль прямує на стоянку 1. При виїзді на лінію автомобіль проходить контроль на пункті 9.

Стоянка 1 обладнана паропідігрівом від котельної 3, біля якої розміщений склад паливно-мастильних матеріалів і трансформаторна підстанція. Адміністративні та побутові приміщення розміщені в корпусі 8.

Сьогодні у зв’язку з укрупненням і об‘єднанням автомобільних підприємств поширена нова форма централізованого технічного обслуговування та експлуатаційного ремонту рухомого складу. При цьому створюється одноцентральне підприємство, на якому виконують ТО-2, великі експлуатаційні ремонти, і гаражі-філіали, де виконують тільки ЩО, ТО-1 і дрібний поточний ремонт. Якщо центральне підприємство розміщене від філіалів на близькій відстані, то ТО-1 проводять на цьому ж підприємстві, а не у філіалах.

Водночас спостерігається укрупнення та спеціалізація підприємств з ремонту акумуляторних батарей, автомобільних шин, радіаторів, кузовів, електрообладнання тощо. У цьому випадку автомобільні підприємства здають у спеціалізовану майстерню для ремонту ті агрегати та механізми, які вимагають промислових методів ремонту, що забезпечує скорочення трудових і матеріальних витрат.

.2 Призначення та характеристика АТП і підрозділу, що проектується

АТП виконує вантажні перевезення. АТП проводить: ЩО всіх автомобілів, після їх приїзду з лінії; ТО-1 і ТО-2 залежно від фактичного пробігу автомобілів і нормативної періодичності виконання обслуговувань; двічі в рік проводить З; з потреби незалежно від пробігу ТР. У міжексплуатаційний час РС зберігається на відкритій стоянці, відокремленій лише розділовими лініями (у холодну пору року для поліпшення пуску В деякі двигуни вливають підігріту воду, деякі зі встановленою періодичністю заводить і дає попрацювати механік КТП, решта автомобілів по можливості зберігається в закритих приміщення виробничої зони).

Весь РС експлуатується по дорогах, які відносяться до III категорії умов експлуатації.

1.3 Режим роботи

АТП складений з урахуванням часу роботи РС на лінії і роботи виробничих зон і ділянок. Випуск на лінію автомобілів 1-ої зміни починається в 4.30 і закінчується в 7:00, впускання на АТП автомобілів 1-ої зміни проходить в період з 13:30 до 16:00; випуск на лінію автомобілів 2-ої зміни починається в 11:00 і закінчується в 1330, впускання автомобілів 2-ої зміни на АТП проходить в період з 20:00 до 22:30. Зона ТО-2 працює 252 дні в році з 8:00 до 17:00 з перервою (12:00-13:00).3 она ТР працює 365 днів в році В 2-у — з 15:00 до 23:00 (перерва 19:00-20:00) і 3-ью змін з 23:00 до 8:00 (перерва 3:00-4.00). Всі виробничі ділянки і відділення працюють 252 дні в році в 1-у — з 8:00 до 17:00 з перервою (12:00-13:00) і 2-у зміни — з 15:00 до 23:00 з перервою (19:00-20:00).

На території АТП знаходяться: заправка, їдальня, КТП, стоянка для автомобілів, 1-й виробничий корпус (у якому розміщені малярна і фарбозаготівельна ділянки і компресорна), корпус ЩО, склад ГСМ, виробничий-адміністративний корпус (у якому розміщено відділення діагностики, зону ТО-1, зона ТО-2, котельна, кабінети адміністрації, моторна ділянка, склад, шпалерна ділянка, ділянка ремонту паливної апаратури і ділянка вулканізації), 2-ою виробничий корпус (У якому розміщені агрегатна ділянка, ділянка антикорозійної обробки, ділянка перевірки гальмівної системи, проміжний склад, кабінет начальника виробництва, конференц-зал, кузовне відділення, зона ТО-2 і ковальський-ресорна ділянка), 3-ий виробничий корпус (у якому розміщені ділянка миття вузлів і агрегатів, ділянка обкатки двигунів, ділянка шліфування колiнчастих валів, електроцех, механічне відділення) і 4-йвиробничий корпус (У якому розміщений цех зварних робiт). Зона і ділянки, розташовані В 2-му, 3-ем і 4-му корпусах, розміщені В приміщеннях, пристосованих до визначених Видимий робіт. Решта зон і ділянок розміщена В приміщеннях, побудованих за типовим проектом.

.4 характеристика обєкту проектування

Агрегатна ділянка призначена для Виконання наступних робіт по двигунах: розбирання, дефектація деталей і збірка (з попереднім комплектуванням і підгонкою) двигунів.

Агрегатну ділянку займає площа в 144м2. На території ділянки розташовано наступне устаткування: електротельфер, маленький візок (Зшт.), великий візок, робочий стіл (9 шт.), слюсарний верстак (4 шт.), інструментальна тумба (2 шт.), інструментальна шафа (4 шт.), підставка для колiнчастих валів, свердлувальний верстат, верстат для шліфування клапанів і стелаж.

У агрегатнiй ділянці виконують наступні роботи: розбирання (зняття кришки коромисел, зняття коромисел, зняття головки блоку, зняття приводу вентилятора і водяного насоса, зняття деталей газорозпридiлення (приводу датчика-розподільника, кришки коробки штовхачів і самих штовхачів), зняття піддону і масляного насоса в зборі з маслоприйомником, зняття кришки розподільних шестерень, зняття шестерень розподiльчого вала і колiнчастого вала, зняття розподiльчого вала, зняття шатуново-поршневої групи, зняття колiнчастого вала, виприсування гільз), дефектацiя (блоку циліндрів, головки блоку, шатуново-поршневої групи, розподiльчого вала, колiнчастого вала і маховика), збірка (під збірка колiнчастого вала, розподiльчого вала, шатуново-поршневої групи, головки блоку, а потім монтаж підзібраних вузлів і механізмів на блок циліндрів).

1.5 Вибiр вихiдних даних

Проектуєме автотранспортне підприємство призначене для обслуговування вантажними перевезенями наступним рухомим складом

КамАЗ-55111 Асп = 21 од.

МАЗ-9758 Асп = 18 од.

МАЗ-544008 Асп=58 од.

ЗІЛ 433100 Асп = 58 од.

Проектуєме підприємство виконує транспортну роботу, робить технічне обслуговування та поточний ремонт рухомого складу, а також рухомого складу сторонніх організацій.

2. Технологiчний роздiл

.1 обґрунтування та описання технологічного процесу

В агрегатній дільниці проводяться роботи по ремонту більшості агрегатів автомобіля: двигуна та його вузлів, зчеплення, коробок передач, карданних передач, задніх та передніх мостів, рульового керування, апаратів гальмових систем.

Технологічний процес це певна послідовність робіт або операцій, які виконуються згідно з технічними умовами. Загальним для більшості агрегатів являється наступний технологічний процес: після зовнішньої очистки і мийки відбувається розбирання вузлів і агрегатів згідно технологічної карти на окремі деталі, які потім поступають в зону мийки. Чисті деталі підлягають контролю, в процесі якого виявляється необхідність ремонту або заміни окремих деталей.

На складання поступають придатні і відремонтовані деталі, а також нові, які поступають зі складу запасних частин. Складання вузлів і агрегатів виконується на спеціальних стендах, де здійснюється контроль і необхідне регулювання. Після зборки вузли і агрегати, крім двигунів, направляються на стелажі готової продукції або безпосередньо у зону ПР для установки їх на автомобіль.

Відремонтовані двигуни поступають на холодну і гарячу обкатку. Обкатка виконується на спеціальних стендах, де усуваються виявлені дефекти, коректується установка моменту впорскування палива, виконується регулювання паливної апаратури, натяг ременя вентилятора і зазорів клапанів. В разі виявлення несправностей, які являються причиною неправильного складання, або скритим дефектом деталей двигуни знову встановлюються на стенди для усунення дефектів роботи двигуна.

2.2 Виробнича структура, структура керування і основна документація по організаціі керування

Виробництво технічного обслуговування і ремонта рухомого складу в автотранспортному підприємстві здійснюється на основі принципів і нормативів викладених в діючому Положенні.

Підготовка рухомого склада до випуску на лінію в підприємстві, яке проектується здійснюється по схемі приведенній на рисунку 2.1.

Приведена структура визначає необхідний виробничий підрозділ для забезпечення високої технічної готовності парка рухомого складу. Здійснювані за остані роки зміни структури автотранспортних підприємств підвищують необхідність ефективного і якісного виробництва технічного обслуговування і ремонту рухомого складу і вимагають удосконалювання методів організації і зміцнення виробництва ТО і Р на базі найновіших

досягнень в області надійності і довговічності автомобілів, наукової організації праці, економіко-математичних методів обчислювальної і діагностичної техніки, засобів автоматизації і звязку.

В підприємстві, яке розробляється в проекті, з урахуванням указаних вимог, прийнята система організації керування виробництвом ТО і Р рухомого складу по методу виробничих комплексів. Цей метод передбачає:

1)централізацію управління роботою виробничих підрозділів відділком управління виробництвом;

2) формування виробничих підрозділів по технологічному процесу, при якому кожен вид технологічного впливу виконується спеціалізованим підрозділом;

) обєднання виробничих підрозділів в виробничі комплекси;

) відновлення працездатності знятих з автомобіля агрегатів, механізмів, вузлів комплексом підготовки виробництва;

) обмін інформацією між відділком управління і усіма виробничими підрозділами здійснюється на основі двохстороннього диспетчерського звязку, використання автоматики і телебачення.хема проведення робiт на агрегатнiй дiльницi приведена в додатку А.

Згідно прийнятої структури технічна служба складається із таких підрозділів:

) виробничо-технічний відділ — ВТВ (ПТО)

) відділ керуваня виробництвом — ВУВ (ОУП)

) відділ головного механіка — ВГМ (ОГМ)

) відділ матеріально-технічного постачання — ВМТП (ОМТС)

) відділ технічного контроля — ВТК (ОТК)

) комплекс ТО і Д автомобілей — ТОД

) комплекс ПР, виконуючого заявочний ремонт в міжзмінний час і ПР великих обємів

) комплекс підготовки виробництва, виконуючий роботи по підготовці виробництва, ТО та ПР.

2.3 Розрахунок трудомісткості робіт, чисельності і професійно-кваліфікаційного складу працюючих

Загальна трудомісткість робіт становить 15280 чол-год.

Чисельність виробничого персонала розраховується виходячи із дійсного фонду робочого за рік і трудомісткості робіт, які виконуються в дільниці:

Явочна кількість працівників:

Рт =Тзаг /Фт =15280/2070=7 чол;

де Фт — річний фонд часу штатного працівника;

Тзаг — загальна трудомісткість робіт дільниці.

Штатна кількість працівників:

Рш =Тзаг /Фш =15280/1840=8, чол;

де Фш — річний фонд часу штатного робочого.

Трудомісткість робіт в дільниці розподіляється по агрегатам наступним чином:

ремонт та складання двигуна та його механізмів — 32%;

Т=Т·0,32=15280·0,32=4890 чол.г.

Кількість технологічно — необхідних робітників для виконання робіт по ремонту двигунів та його систем і механізмів.

Р===2,36 чол

ремонт та складання зчеплень, карданних передач, рульових керувань — 12%

Т=Т·0,12=15280 · 0,12=1833 чол.г.

Кількість технологічно — необхідних робітників для виконання робіт з ремонту та складання зчеплень, карданих передач та рульових керувань.

Р== = 0,88 чол.

— ремонт задніх та передніх мостів — 24%

Т=Т·0,24=15280 · 0,24=3667,2 чол.г.

Кількість технологічно — необхідних робітників для виконання робіт з ремонту передніх та задніх мостів автомобілей

Р== =1,77 чол.

ремонт розбирання та складання редукторів задніх мостів та коробок зміни швидкостей — 22%

Т=Т·0,22=15280·0,22=3361,6 чол.г.

Кількість технологічно-необхідних робітників для виконання робіт з ремонту редукторів задніх мостів та коробок зміни швидкостей

Р== =1,62 чол.

— ремонт гальмових колодок — зняття старих накладок, клепка нових накладок — 10%

Т =Т·0,1=15280 · 0,1=1528 чол.г.

Кількість технологічно — необхідних робітників для виконання ремонту гальмових колодок

Р== =0,738 чол.

Взагалі по дільниці професійно-кваліфікований склад робочих розподілений наступним чином:

) слюсарі 2-го розряду — 2, чол

) слюсарі 3-го розряду — 3, чол

) слюсарі 4-го розряду -2, чол

) слюсарі 5-го розряду — 1, чол

.4 Підбір технологічного обладнання агрегатно ї дільниці

Підбір технологічного обладнання виконується з урахуванням кількості працівників та переліку робіт, які виконуються в агрегатній дільниці. Перелік технологічного обладнання зведено в табл. 2.1

Таблиця 2.1. Обладнання агрегатної дільниці

№ н/пНайменування обладнанняТип модельТехнічна характер.Габарит. розміриКіль-кістьПлоща, м21Стенд для розбирання та складання двигунівАКТБ-163Переносний1000´2000´140010,552стенд для розбирання, складання та регулювання зчепленняР-724Стаціонарний600´200´43010,283стенд для ремонту перпередніх та задніх мостів автомобілів 2450Переносний1400´600´63010,844Станок точільно-шліфувальний 3Б631АN=16,кВт800´600´63010,5045стенд для ремонту головок блоків двигунівТР- 6703Переносний900´400´´23010, 366Прес для наклепування фрикційних накладокР -335Стаціонарний260´360´1301 0,187стенд для ремонту двигунівМ — 2474Стац.1200´700´63021,688стенд для ремонту карданних валів та рульових керуваньМ 3067Стаціонарний1450´800´63011,169Прес гідравлічний2135 — 1МN=1,2 кВт1200´600´43010,7210Шафа для інструментуФ 483-690´43051,4811Станок для шліфування клапанівЦКРБ-108N=9,кВт m=340, кг540´120´60010,4

Розстановка обладнання на дільниці виконується з урахуванням необхідних умов техніки безпеки, зручності обслуговування і монтажа обладнання при дотриманні нормативних відстаней між обладнанням і елементами будівлі. Агрегатна дільниця призначена для виконання великого обєму робіт: мийних, контрольно-діагностичних, розбирально-складальних і регулювальних робіт по агрегатам автомобіля.

В даному випадку агрегатна дільниця має три відділення:

) відділення розбирально-складальних і регулювальних робіт

) контрольно-діагностувальне відділення

) відділення для мийки деталей і агрегатів.

2.5 Розрахунок площі агрегатної дільниці

а) Розрахунок площі дільниці за площею, яку займає обладнання

F=f·К=32,464,5=144 м

Де f — площа, яку займає обладнання, м, К- коєфіціент щільності розстановки обладнання.

Приймаємо площу агрегатної дільниці за площею, яку займає обладнання.

Виходячи з умови планувальних рішень площу агрегатної дільниці приймаємо: 12×12=144 м

Висота приміщення дільниці складає 4 м. Агрегатна дільниця має одну основну стіну товщиною 400 мм, яка одночасно являється стіною виробничого корпусу. Товщина стін між дільницями складає 200 мм.

Стіни на висоту 1,8 м обкладені керамічною плиткою білого кольору, інші стіни та стеля покриті розчином вапна.

2.6 обґрунтування будівних, санітарно-технічних і електротехнічних вимог агрегатної дільниці

При виконанні робіт на АТП по технічному обслуговуванню та ремонту при недотриманні техпроцесів можуть виникнути небезпечні зони, при контакті з якими робітники можуть отримати виробничі травми.

Небезпечні зони виникають при переміщенні частин машин, конвеєрами, підйомниками, електрообладнанням, станками.

Виробниче середовище з високою або низькою температурою, нерівномірним освітленням, великою вологістю, з шумом та вібрацією шкідливо впливають на організм працюючого, підвищують його втомленість та знижують увагу на виникаючі небезпеки.

Такі виробничі середовища виникають в таких дільницях, зонах та відділеннях АТП як: зварювальному, ковальсько-ресорному, мийному, акумуляторному, малярному відділеннях, дільницях випробування двигунів та агрегатів, в зонах поточного ремонту та технічного обслуговування. Виробничі травми можуть виникнути внаслідок механічної, теплової, електричної та хімічної дії виробничого середовища на людину.

На автотранспортних підприємствах поява пилу зв`язана з щоденним обслуговуванням автомобілів, обробкою металу, фарбуванням, термічною та гальванічною обробкою та іншими технологічними процесами. Пил негативно впливає на організм людини. До основних захворювань відносяться захворювання легенів та очей.

Допустимі концентрації пилу в навколишньому середовищі виробничих приміщень приведені в ДСТУ 12.1.005-95 СС БТ. «Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования».На підприємстві обладнання живиться від мережі напругою 380/220В трьохфазного току з заземленою нейтраллю.

2.7 Розробка заходів щодо охорони праці та техніки безпеки агрегатної дільниці

Для забезпечення нормальної температури повітря в осінньо-зимовий період відділення обладнано центральним паровим опаленням. Нормальне освітлення досягається шляхом будівлі вікон. Для праці в темний час доби використовується штучне освітлення.

Для видалення забрудненого повітря з відділень використовується примусова проточно-витяжна вентиляція, яка забезпечує обмін повітря згідно вимогам СН-245-71. температура повітря в зимовий період повинна бути не нижча +15С та не вища +25С.

Озеленіння виробничих приміщень сприяє підвищенню продуктивності праці. Вибір рослин для озеленіння необхідно виконувати з урахуванням температури, освітлення та інших факторів.

Для забезпечення вимог ТБ передбачені слідуючи заходи:

зберігання обладнання та інструменту у справному стані

для пожежогасіння у відділеннях є пожежні щити та ящики з піском

курити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

Для робочих, зайнятих на роботах з відхиленнями від норм по вимогам праці, передбачені індивідуальні засоби захисту від впливу негативних елементів виробничого середовища.

3. Конструкторський роздiл

3.1 Призначення конструкції. Огляд існуючих аналогів

Призначення: cтенд призначений для збирання-розбирання V-подібних двигунів

Огляд існуючих аналогів

стенд для розбирання і складання двигунів ЯМЗ.(модель С 152)

Призначений для розбирання і складання V-образних двигунів ЯМЗ, в умовах автотранспортних, авторемонтних підприємств і станцій технічного обслуговування.

стенд (Рис. 3.1.1) складається зі стаціонарної 3 і пересувний 9 стійок, хрестовини I, редуктора 4, опори 8, траверс б, 7, розсувних опор 11 із пазами, у які входять шпонка, що обмежують переміщення опор по довжині i по розі.

Траверсу б на стаціонарній стійці повертається обертанням ручки редуктора. Положення пересувної стійки фіксується фіксатором 10. Двигун, установлений на стенді, обертанням ручки редуктора повертається в положення, зручне для роботи, і надійно фіксується в будь-якому положенні завдяки редуктору, що самогальмує.

Для зливу олії з що ремонтується двигуна є піддон 2, а у верхній частині стенда змонтовані лотки 5 для інструментів.

Рис. 3.1.1 стенд для розбирання і складання V- подібних двигунів

Технічна характеристика

Тип стаціонарний

двигуни, що обслуговуються ЯМЗ-236, ЯМЗ-238

КамАЗ-740, КамАЗ-741

Засіб поворотувручну через черв’ячний редуктор

Кут повороту, град, 360

Зусилля на ручці приводу, Н, не більш 120

Габаритні розміри, мм 1840x1000x1020

Маса, кг. 180

стенд-кантователь (Рис. 3.1.2) складається з поворотної плити 1, що має подовжні ребра, двох накидних скоб 2 із гвинтами 3, вала 4 і редуктора 5 механізму приводу.

Двигун, що підлягає розбиранню, установлюється на поворотну плиту за допомогою піднімального механізму таким чином, щоб виступ на плиті ввійшов в отвір, що центрує коробці передач щодо осі колінчатого вала, і шпильки картера зчеплення ввійшли в отвір на плиті. Опорні лапи картера зчеплення при цьому повинні лягти на подовжні ребра. Потім за допомогою двох накидних скоб двигун закріплюється Бинтами за лапи картера зчеплення і провадиться його розбирання.

Рис. 3.1.2 стенд для розбирання і складання V- подібних двигунів (Модель 6501-72)

стенд (Рис. 3.1.3) — одномісний, призначений для підрозборки і повного розбирання двигуна ЗиЛ-130 на одним робітником посаді.

Усередині станини 6 стенда розміщений електромеханічний привід, що самогальмує, для повороту вилки 5 навколо горизонтальної осі. Опорна каблучка 2 може повертатися в підшипниках 3 на кінцях вилки. Опорна каблучка 2 складається з двох частин, одна з яких (нерухома) має цапфи, що входять у підшипники вилки, а інша частина 1 (рухлива) може повертатися вручну усередині нерухомої, навколо їхньої загальної осі і стопориться ручним стопором. Двигун кріпиться до рухливої частини опорної каблучки швидкодіючим ручним затискачем байонетного типу і може в процесі розбирання повертатися навколо трьох взаємно перпендикулярних осей.

Консоль 4 для підвіски інструмента може повертатися навколо вертикальної осі для зручності установки двигуна на стенд.

Технічна характеристика

Загальне передатне число механізму повороту…………………..140

Электродвигун: тип………………………………………………………А2-32-6 потужність, Потужність кВт…………………………………………………………………0.6

швидкість обертання вала, про/мин………………………………….930

Час повороту двигуна на 180, сек…………………………………5,5

стенд розроблений ГКБ Главмосавтотранса.

Рис. 3.1.3 стенд збирання-розбирання V-подібних двигунів

3.2 Устрій, особливості, проведене удосконалення та робота конструкції

Стенд Мод. АКТБ-163 призначений для для збирання-розбирання V-подібних двигунів.

Стисла технічна характеристика

Клас: нестандартне устаткуванняПризначення: для розробки і зборки V-подібних двигунів.Конструкція: основні деталі литі з сірого чавунаПоворот двигуна: ручний, через черв’ячний редуктор Вага:126,5 кгГабарити стенда: висота — 1000 мм довжина — 2000 мм ширина — 1400 мм

стенд виготовлений відповідно до технічних умов, випробуваний і прийнятий відділом технічного контролю.

Устрій стенда

Стенд складається з таких основних вузлів, поворотного столу, стійки, черв’ячного редуктора, двох траверс з устроями для кріплення двигуна.

В основі стенда на кульках установлений поворотний стіл із стійкою. Поворотний стіл забезпечує поворот двигуна в горизонтальній площині на 3600. Через кожні 900 стіл фіксується стопорними пристроями, вмонтованими в осрову.

На стійці закріплені черв’ячний редуктор і підшипник з траверсами. Черв’ячний редуктор забезпечує легкий поворот двигуна у вертикальній площині на будь-який кут. Стопоріння двигуна здійснюється фіксатором, вмонтованим у редуктор.

Траверси снабжені спеціальними пристроями для кріплення двигуна.

Підшипник снабжений пружинным фіксатором, що не припускає довільного обертання незагруженной траверси.

робота стенда в експлуатації.

Встановити траверси в горизонтальне положення опорними площадками нагору.

Перед установкою двигуна на стенд на місце зливальних краників увернути дві опори.

Закріпити двигун або блок 2-ма висувними качалками і 2-ма накидними скобами.

У разі потреби повороту двигуна або блока при розбиранні і складанні, натисканням ноги на педаль, звільнити фіксатор, і обертанням ручки редуктора повернути двигун або блок у вертикальній площині, і, відпустив педаль, обертати ручку до стопоріння редуктора.

Для з повороту в горизонтальній площині натиснути педаль стопорного пристрою столу і вручну повернути стійку з установленим на ній двигуном або блоком на потрібний кут і застопорити.

Удосконалення конструкції

Для червячних передач характерні ті ж самі види руйнацій зубців, що і для зубчатих передач. Однак наявність дільниць контактних ліній з несприятливими умовами для утворення масляного клина обумовлює підвищену склонність червячних передач до заїдання та зношування. З ціллю зменшення можливості появлення заїдання рекомендовано використовувати для червячних коліс матеріали з високими антифрикційними властивостями.

В якості матеріалів для виготовлення вінців червячних коліс використовують оловянисто-фосфорну та інші види бронз.

Навантажувальна властивість передач з червячними колесами, що виготовлені з матеріалів з високими антифрикційними властивостями, наприклад з оловянисто-фосфорної бронзи, обмежується усталосну мiцнiсть активних поверхонь зубців.

А при використанні замінників бронзи навантажувальна властивість лімітується заїданням.

В редукторі цього стенда червячне колесо виконано зі сталі, але виходячи з вищезгаданого пропонується встановити червячне колесо з оловянисто-фосфорної бронзи для полегшення обертання і усунення заїдання, яке більш можливе при використанні сталі. Слід зазначити, що плавність та легкість руху при цьому буде найліпшою.

3.3 Розрахунок конструкції

Розрахувати червячну передачу з циліндричним червяком. Навантаження нереверсивне, малоперемінне по часу. Передача з нижнім розташуванням червяка. Приміщення, в якому передбачається робота передачі, добре вентилюється, так що має місце інтенсивна циркуляція повітря.

Вихіднi дані для розрахунку: потужність на червячному колесі кВт, частота обертання червяка =1480 об/хв, передавальне число U = 18,5, кут схрещення осей å = 90, q = 10, = 2, = 37, матеріал червяка — сталь 40Х з твердістю робочих витків червяка , колеса — бронза БрОФ10-1, кут тертя r = .

Розрахунок

Розрахунок на контактну стійкість активних поверхонь зубців.

Частота обертання червячного колеса:

об/хв

Крутний момент червячному колесі:

Нм

Коефіцієнт якості:

Допустима контактна напруга при кількості циклів зміни навантаження, що дорівнює МПа:

Коефіцієнт, що враховує кількiсть циклів зміни навантаження:

Допустима контактна напруга:

МПа

Коефіцієнт зміщення червяка:

х = 0

Діамтер дiлильної окружності червячного колеса:

см

Модуль:

, приймаємо стандартне значення m = 6.3 мм.

Геометричні розміри передачі:.

Швидкість ковзання витків червяка по зубцях колеса:

м/c

де

Розрахунок на стійкість при згибанні.

Крутний момент червячному колесі:

Нм

Кількість зубців еквівалентного колеса:

Коефіцієнт міцності зубців червячного колеса:

Напруга згинання в зубцях червячного колеса:

Виходячи з того, що червячне колесо зроблено з бронзи БрОФ10-1, а червяк зі сталі 40Х, приймаємо:

МПа

Коефіцієнт, що враховує зменшення опору витривалості з ростом кількості циклів навантаження:

Допустима напруга при розрахунку на згинальну витривалість:

МПа

Порівняння розрахункового та допустимого напружень:

= 4 МПа < 43.9 МПа, тобто умова міцності виконана.

3.4 Загальна характеристика розробляємого процесу

Призначення збиральнно-розбиральних робіт вплив якості їхній виконання на техніко-економічні показники ремонту

Початковою і кінцевою операцією ремонту автомобіля є розбиральні і складальні роботи. Питома вага трудових витрат розбирального процесу складає біля 11% загальної трудомісткості КР. Ретельне і якісне розбирання підвищує цілість деталей, зменшує трудомісткість подальших операцій ремонту і, у кінцевому рахунку, впливає на якість і собівартість продукції. При гарній організації розбирального процесу на АТП повторно використовують до 60…70% збережених деталей.

Так, тільки за рахунок удосконалювання розбірно-мийних робіт частка повторного використання підшипників на авторемонтном підприємстві може бути збільшена на 15…20%, кронштейнів до 45%, кріпильних деталей на 25…45%. Ці дані вказують на резерви в підвищенні економічної ефективності ремонту за рахунок розбірно-складальних робіт.

Важливою особливістю складання деталей на АРЗ є використання деталей із ремонтними розмірами або з припустимими зносами.

На етапі виконання складання відбувається остаточне формування якості готової продукції. Трудові витрати на складальні роботи складають біля 28% від усієї трудомісткості КР.

На жаль, у даний час розбірно-складальні роботи залишаються ще трудомісткими і недостатньо оснащені засобами механізації (табл. 3.1.1).

Таблиця 3.1.1. Рівень механізації розбірно-складальних робіт при КР за даними НАМИ

Вид робітРівень механізації виробничих процесів,%Розбірно-мийні роботи40Складальні роботи45

таким чином, одним з основних напрямків підвищення ефективності КР може бути механізація розбірно-складальних робіт.

Рис. 3.4.1. Поворотний розбірно-складальний стенд для ремонту двигуна:

— кріпильна стійка; 2 — поворотний важіль; 3 — фланець центрівки двигуна; 4 — кришка стенда; 5 — корпус стенда; 6 — болт кріплення двигуна до стійки

Розбирання

Розбирання автомобіля можна розділити на два етапи: розбирання на агрегати і розбирання на деталі. Для зняття агрегатів використовують різноманітне підйомно-транспортне устаткування: піднімальні талі з електромеханічним приводом, консольні поворотні крани, кран-балки, мостові крани.

Розбирання на агрегати.

На значних підприємствах агрегати розбирають потоковим методом, а на дрібних — тупиковим засобом на окремих робочих посадах. У випадку застосування потокового методу розбирання може провадитися на візках конвеєра і механізованих естакад; при тупиковому методі — на різноманітного типу стендах (див. Рис. 4.1.1).

Метод розбирання визначається програмою агрегатно — розбирального цеху і його організації. Зняті з рами агрегати шасі подаються в агрегатно — розбирального цех для подальшого розбирання, а інші агрегати і вузли — у відповідні цехи для ремонту.

Розбирання автомобіля на агрегати й агрегати на вузли здійснюються або на візках конвеєра, на стендах, на конвеєрі при переміщенні автомобіля тяговим ланцюгом. При цьому наймаються подушки сидінь, платформа, кабіна, колеса, електроустаткування, крила, підніжки, радіатор, паливний бак, паливо- і маслопроводи двигуна. При остаточному розбиранні наймаються: рульове керування, двигун із коробкою передач, агрегати, гальмiна система, задній і передній мости.

Розбирання вузлів на деталі провадяться на спеціальних стендах. Після розбирання деталі вкладають у тару (контейнери) або в металеві сітчасті кошики і по рольгангах або на електрокарах і візках доставляють на мийку. Деталі великих габаритних розмірів (блоки циліндрів, картери і т. п.) подають по рольгангу індивідуально. Біля 70% від усіх з’єднань складають різьбові з’єднання. Трудомісткість їхній розбирання по різноманітних агрегатах коливається від 25 до 64% загальної трудомісткості розбиральних робіт.

Застосування механізованого інструмента підвищує продуктивність праці в 2…3 разу і значно покращує умови праці розборщиків. Тому при розбиранні автомобілів широко застосовують пневматичні й електромеханічні гайковерти, механічні і гідравлічні з’ємники, кантователі і т. п. Друге місце по трудомісткості розбирання після різьбових з’єднань займає розбирання нерухомих з’єднань (із гарантованим натягом). тут припадає докладати зусиль, у 1,5…2 разу перевищуючі зусилля запресовування (складання). Основним устаткуванням для розбирання таких з’єднань є преси, з’ємники і пристосування.

Заходи по забезпеченню безпечних та здорових умов праці

Стенд повинен експлуатуватися у відповідності з вимогами «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії для ремонтних підприємств» та «Правил безпеки при експлуатації електроустановок».

Забороняються роботи по монтажу,ремонту,або технічному обслуговуванню складових частин і електрообладнання стенда без повного відключення від мережі живлення. Безпосередньо після відключення необхідно перевірити відсутність напруги.

Міри пожежної безпеки

Ємкості для зберігання паливно-мастильних матеріалів повинні знаходитися за межами випробувального стенду.

В підрозділі повинно бути протипожежне обладнання в відповідності з нормами пожежної безпеки.

Особи,які обслуговують стенд,зобовязані знати розташування протипожежного обладнання та вміти ним користуватися.

На випробувальній дільниці забороняється користуватися відкритим вогнем,палити та виконувати зварювальні роботи.

Особи,які обслуговують стенд повинні знати «Правила техніки безпеки»,на робочому місці повинен проводитися інструктаж з реєстрацією в журналі.

Виконавці повинні володіти практичними навичками безпечного виконання робіт на стенді.

Підводка напруги до електромашини від мережі виконується через розподільну коробку.

Для виміру витрати палива вагова установка з секундоміром замінена електричним вимірювачем рівня палива з електричним годинником.

4. Економічний розділ

4.1Розрахунок вартості виробничих фондів

Розрахунок вартості основних виробничих фондів 1 групи.

Розрахунок обсягу споруд приміщення.

де Рзд — площа приміщення, м2; = 4-5 м- висота приміщення, м

Узд = 144 * 5=720

Вартість приміщень та споруд.

Сзд = (Цзд + Цcп)* Узд, грн

де Цзд — 65,2 грн вартість 1м3 приміщення для відділень і ділянок;

Цсп — 9,76 грн вартість 1м3 споруджень сантехники, пром. проводки.

Сзд = (65,2 + 9,76) * 720 = 53971

Розрахунок вартісті устаткування:

Загальна вартість устаткування:

Соб = Сзд * Коб, грн

де Коб -0,25 -0,35 — коефіцієнт, що враховує питому вагу устаткування в загальній вартості виробничих.

Соб = 53971,2 * 0,30 = 16191

Вартість нового устаткування:

Соб *Пн

Соб, грн

100

де Пн = 20 — 80% — відсоток нового устаткування від загального.

16191,36 * 60

Соб, = 9714

100

Загальна вартість виробничих фондів 1 гру

Загальна вартість діючих основних виробничих фондів 1 групи:

1 гр

Сдосн = (Сзд + Соб — Соб) * Кпо * Кзн, грн.

де Кпо = 1,15 — коефіцієнт, що враховує інші основні фонди першої групи;

Кзн = 05-07 — коефіцієнт, що враховує знос основних фондів першої групи для діючих підприємств;

гр

Сдосн = (53971 + 16191 — 9714) * 1,15 * 0,5 = 34757

Загальна вартість нових основних виробничих фондів 1 групи:

гр

Сносн = 16191 *1,15=18619,65

Загальна вартість виробничих фондів 1 групи:

Ігр ІгрІгр

Сосн = Сн осн + Сд осн, грн.

Ігр ІгрІгр

Сосн = 18619,65+34757= 53376,65

4.2 Розрахунок вартості основних виробничих фондів 2 групи

Визначення коефіцієнта корегування витрат.

Ккор = К1 * Ксс * Кст * Кпп * Кпр * Кгб (0,5 dн + dп + 1,25 dсп);

де К1 — коефіцієнт корегування норми витрат в залежності від категорії умов експлуатації

Ксс — коефіцієнт, що враховує роботу автомобіля самоскида;

Кет — коефіцієнт, що враховує роботу сідельного тягача;

Кпп — коефіцієнт, що враховує роботу автомобіля з напівпричепом;

Кпр — коефіцієнт, що враховує роботу автомобіля з причепом;

Кгб — коефіцієнт, що враховує роботу газобалонного автомобіля;

,25 — коефіцієнт корегування норми витрат для автомобілів, минулих один капітальний ремонт;н — 0,6 — частка нових автомобілів;п — 0,3 — частка автомобілів, минулих половину пробігу до капітального ремонту;сп — 0,1 — частка автомобілів, минулих один капітальний ремонт.

Ккор = 1.38 * 1 * 1 * 1 * 1 * 1 (0,5* 0.6 + 0.3 + 1,25* 0.1) = 1.42

Визначення витрат на запасні частини.

Nзч * Кц * bтр * Lобщ * Ккор

Ззч =———————————————, грн

1000

де Nзч — норма витрат на запасні частинитр — відсоток робіт виконуваних у відділенні при ПР

Кц — коефіцієнт враховуючий курс гривні стосовно долара

11.14 * 5,5 * 60* 6309.10 * 1.42

Ззч =, 329,35

1000

Загальна вартість виробничих фондів 2 групи.

гр

Сосн = Ззч * Кпо * Кзн, грн.

де Кпо = 1,85 — коефіцієнт, що враховує інші основні фонди 2 групи;

Кзн = 0,5 — 0,9 — коефіцієнт, що враховує знос основних фондів другої групи.

гр

Сосн = 329,35 * 1.85 * 0.5 = 304,65

Розрахунок вартісті нових виробничих фондів 2 групи:

2 гр

Сн осн = Сосн * dн, грн.

де dн = 0,6 — частка нових основних фондів 2 групи.

гр

Сн осн = 304,65 * 0.6 = 182,79

Розрахунок вартісті діючих виробничих фондів 2 групи:

гр

Сд осн = Сосн — Сн осн, грн

гр

Сд осн = 304,65 — 182,79 = 121,86

Загальна вартість виробничих фондів 3 групи.

Згр

Сосн = Сосн * Ко.ф, грн

Згр

де Ко.ф. = 0.25 — 0,65, коефіцієнт, що враховує співвідношення між вартостями основних фондів окремих груп.

Згр 2

Сосн = 304,65* 0.50 = 152,33

Розрахунок вартісті діючих виробничих фондів 3 групи

Згр 2 гр

Сдосн = Сдосн * Ко.ф., грн

Згр 2 гр Згр

Сдосн = 121,86* 0.50 =60,93

Розрахунок вартісті нових виробничих фондів 3 групи:

Згр 2 гр

Сносн = Сн осн * Ко.ф., грн

Згр 2 гр Згр

Сносн = 182,79* 0.50 = 91,40

Розрахунок чисельності ремонтних робітників.

Розрахунок фонду робочого часу:

пл год

Фрв = Нрв — (Ино + Nнув) * Тнед, год

пл год

де Нрв — норма тривалості робочого часу на плануємий рік; но = 4 тижні — тривалість чергової відпустки;нув = 1 тиждень — середня тривалість відсутності робітника по поважних причинах;

Тнед = 40 час. — тривалість робочого тижня;

пл год

Фрв = 2002- (4 + 1) * 40 = 1802

Визначення чисельності ремонтних робітників:

Тотд

Ир. р. =, (5.18)

Фрв * Кпт

де Кпт = 1,05 — 1,10 — коефіцієнт, що враховує рост продуктивності праці;

Тотд = трудомісткість відділення або зони згідно завдання.

30000

Ир. р. = = 16

1802* 1.05

4.3 Визначення собівартості робіт

Розрахунок фонду оплати праці

Середньочасова тарифна ставка ремонтних робітників.

Сср= [ (Счб — Счм) * (Рср — Рм) + Счм], коп

де Счб — годинна тарифна ставка більшого розряду від середнього

Счм — годинна тарифна ставка меншого розряду від середнього

Рср — середній тарифний розряд

Рм — менший тарифний розряд від середнього

Сср= [ (6,5-4,8) * (5- 2) +4,8] = 9,9

Визначення основного фонду заробітної плати.

Тотд*Сср

ОЗП =*Npp(5.20 100

Тотд — трудомісткість робіт даного відділення

30000*9,9

ОЗП =—————-* 16, = 44550

100

Доплата за керівництво бригадою.

% Дбр * Фрв * Ибр * Сбр

Дбр =, грн.

100*100

де% Дбр — відсоток доплати за керівництво бригадоюбр — кількість бригадирів / у бригаді може бути не менше 5 чоловік разом із бригадиром /

Сбр — годинна тарифна ставка бригадира, брати Счб

2.0*1802*3*6,5

Дбр ==70,28

100*100

Доплата за час нічної роботи.

Др*Сср*%Дн*Ин*Тн*зм

Дноч =————————————-, грн

100*100

де Др — дні роботи в році, / Др = Дк — Дв — Дпр — Дот /

% Дн — відсоток доплати за час нічної праці

Тн-зм — час, відпрацьований уночі за зміну н — кількість робітників, що працюють уночі

235*9,9*5*10*8

Дноч =———————————- = 93,06

100*100

Доплата за шкідливі умови праці

ОЗП% * Дву

Дву =——————— грн.

100

де % Дву — відсоток доплати за шкідливі умови праці

44550* 17

Дву =——————— = 7573,50

100

Доплата за фахову майстерність.

ОЗП*%Дпм

Дпм =—————————-,грн.

100

% Дпм — процент доплати за фахову майстерність

44550*8

Дпм = —————-, 3564

100

Доплата за сумщення обов’язків /якщо працює менше однієї людини в підрозділі/

%Дсов*ОЗП

Дсов =, грн

100

де% Дсов — відсоток доплати за суміщення обов’язків

12*44550

Дсов =—————=53,46

100

Премія ремонтним робітникам за якісне і своєчасне виконання робіт

ОЗП*%Пр

Пр =——————, грн

100

де % Пр — відсоток премії (20% — 40%)

44550*40

Пр =——————= 17820

100

Оплата відпустки

(ОЗП + Дбр + Дн + Дсов + Дву + Дпм + Пр) * До *Квып

Оот =,——————————————————————————-грн

365 -Дпразд.

де Дп- дні відпустки

(44550+70,28 +93,06 + 5346 + 7573,50 + 3564+ 17820) * 28 * 1.011

Оот = ——————————————————————— =6283,17

366 — 10

Квып — 1,011 — коефіцієнт, що враховує інші виплати за невідпрацьований час у планованому році

Дпразд — кількість святкових днів

Додатковий фонд заробітної плати.

ДЗП = Дбр + Дн + Дсов + Дву + Дпм + Пр + Оот, грн

ДЗП = 70,28 + 93,06 + 5346 + 7573,50 + 3564 + 17820 + 6283,17 = 40750,01

Визначення фонду оплати праці.

ФОП = (ОЗП + ДЗП), грн.

ФОП = (44550+ 40750,01) = 85300,01

Визначення середньомісячної заробітної плати.

ФОП

ЗПср =——————*Кц грн

Ир.р. * Имес

85300,01

ЗПср = ————— *5,5=1332,81

16 * 22

Визначення нарахувань на заробітну плату.

ФОП*(%Нпс+%Нсс)

Нзп =—————————-, грн

100

де% Нпс = 32% — ставка збору на пенсійне страхування

% Нсс = 6,44% — ставка сбору на соцстрахування та фонд безробіття

85300,01*(32+6.44)

Нзп = ——————————— =32789,32

100

Розрахунок матеріальних витрат.

Визначення витрат на ремонтні матеріали.

(Нто1 * bто1+Нто2 * bто2 + Нтр *bто) Ккор Lобщ

Зрм =————————————————————————-, грн

100*1000

де Нто 1 — норма витрат на ремонтні матеріали при ТО-1 (у доларах) то 1 — відсоток робіт, виконуваних у підрозділі при ТО-1

Нто2 — норма витрат на ремонтні матеріали при ТО-2 (у доларах) то2 — відсоток робіт, виконуваних у підрозділі при ТО-2

Нтр — норма витрат на ремонтні матеріали при ПР (у доларах)то — відсоток робіт, виконуваних у підрозділі при ПР

(2369 *40 * 3000+30 *1740*55 ) 1,42* 6309.10

Зрм =———————————————————————=25126,19

100*1000

Визначення загального розміру матеріальних витрат.

Зм = Зрм * Кпроч, грн

де Кпроч — коефіцієнт, що враховує інші витрати: електроенергія, вода і т.д. (приймаємо рівним 1,2 — 1,4)

Зм = 25126,19 * 1.3 = 32664,05

Розрахунок амортизації основних фондів.

Розрахунок амортизаціїосновних фондів І групи:

Сн осн1гр * Н н 1гр + С осн1гр * Н д 1гр

А1гр =————————————————-, грн

100

де Нн1гр = 8% — норма амортизації для нових основних фондів 1 групи.

Нд1гр = 5% — норма амортизації для діючих основних фондів 1 групи.

15515,80 * 8 + 48274 * 5

А1гр = = 3654,96

100

Розрахунок амортизації основних фондів2 групи:

Сн осн2гр * Н н 2гр + С осн2гр * Н д 2гр

А2гр =, грн

100

Нн2гр = 40% — норма амортизації для нових основних фондів 2 групи.

Нд2гр= 25% — норма амортизації для діючих основних фондів 2 групи.

182,79* 40 +121,86* 25

А2гр = = 103,58

100

Розрахунок амортизації основних фондівЗ групи:

Сн осн3гр * Н н 3гр + С осн3гр * Н д 3гр

А3гр =, грн

100

Н„3гр = 24% — норма амортизації для нових основних фондів 3 групи.

Нд3гр= 15% — норма амортизації для діючих основних фондів 3 групи.

91,40* 24 + 60,93*15

А3гр = = 31,08

100

Розрахунок амортизації основних фондів.

А = А1гр + А2гр + А3гр»грн.

А = 3654,96 + 103,58+ 31,08 = 3789,62

Розрахунок інших витрати.

Визначення інших витрат

Зпр = (ФОП + Нзп + Зм + А) * Кпр, грн.

Кпр = 0,2 — 0,25 — коефіцієнт, що враховує інші витрати.

Зпр = (85300,01 + 32789,32 + 32664,05 +3789,62) * 0.2 = 30908,60

Калькуляція собівартості робіт.

Визначення загальної суми витрат.

Зобщ = ФОП + Нзп + Зм + А + Зпр, грн

Зобщ = 85300,01+ 32789,32 + 32664,05+ 3789,62 + 30908,60= 185451,60

Визначення собівартості робіт.

Зобщ*1000

Sотд =——————, грн

Lобщ

185451,60*1000

Sотд = —————————=29394,30

6309.10

Визначення питомої ваги статті «фонду оплати праці» в загальній структурі собівартості робіт.

ФОП*100

Ув =—————-, грн

Зобщ

85300,01*100

Ув = ——————— = 46,00

185451,60

Таблиця 4.1 — Калькуляція собівартості робіт у виробничому підрозділі

Найменування статейУмова позначенняСума витрат, грн.Загальний пробіг, км.Себест. на 1000 км., грнПитома Вага%Фонд оплати праціФОП85300,1385000002,2246,1Нарахування на зарплатуНзп32789,320,8517,6Матеріальні витратиЗм32664,050,85 17,6АмортизаціяА3789,620,10 2,1Інші витратиЗпр30908,600,8 16,6Разом:Зобщ185451,604,82 100

4.4 Фінансові показники

Визначення планово розрахункові ціни для виробничих підрозділів:

tотд = Sотд * КR * Кндс, грн

де КR= 1,1 — 1,2 — коефіцієнт, що враховує рентабельність відділення; Кндс = 1,2 — коефіцієнт, що враховує податок на добавлену вартість

tотд = 29394,30 * 1.2 * 1.2 = 42327,79

Визначення прибутків для виробничих підрозділів:

tотд*Lобщ

Добщ =—————-, грн

1000

42327,79*6309.10

Добщ =—————————= 267050,26

1000

Визначення ПДВ

%ПДВ*Добщ

ПДВ =———————-, грн

%ПДВ+100

де% ПДВ — встановлений відсоток податку з додаткової вартості

20*267050,26

ПДВ =———————- = 44508,38

20+100

де 20% — ставка податку на добавлену вартість.

Визначення балансового прибутку

Пб = Добщ — Зобщ — ПДВ,грн.

Пб = 267050,26 — 185451,60 — 44508,38 = 37090,28

Визначення відрахувань у бюджет від прибутку

Пб*%Об

Об=————-, грн

100

де % об = 25% — відсоток відрахування в бюджет

37090,28*25

Об=——————————= 9272,57

100

Визначення прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства

По = Пб — об, грн

По = 37090,28 — 9272,57 = 27817,71

Визначення рентабельності відділення

Пб* 100

R=,%

Зобщ

37090,28* 100

R== 20,0

185451,60

4.5 Економічна ефективність і техніко-економічні показники проекту

Визначення капітальних вкладень

1) При капітальній перебудові будинки

Кстр = Vзд * Ккп, грн

де Ккп — 0,60 — 0,80 — коефіцієнт, що враховує капітальну перебудову приміщення

Кстр = 74.960 * 0.80 = 59968

) При частковій перебудові у середині приміщення

Кстр1 = Сзд * Кчр, грн

де Кчр = 0,2 — 0,35 — коефіцієнт, що враховує часткову реконструкцію приміщення

Кстр1 = 74.960 * 0.35=26236

Капітальні вкладення на придбання нового обладнання

Коб = Сноб * Км, грн

де Сноб — вартість нового устаткування

Км — коефіцієнт, що враховує монтаж обладнання, прийняти

Коб = 13492 * 1.3 = 17539,60

Загальний розмір капітальних вкладень

К = (Кстр + Коб) * Кпо, грн

К = (59968+ 17539,60+ 26236) * 1.15 = 119305,14

Визначення річного економічного ефекту

Эгод = Пб — Ен * К, грн

де Ен = 0,15 — нормативний коефіцієнт економічної ефективності

Эгод = 37090,28 — 0.15 * 119305,14 = 19194,51

Визначення терміна окупності капітальних вкладень

К

ток =——-, рок.

Пб

119305,14

Ток =———————=,3,22

37090,28

Визначення фактичного коефіцієнта економічної ефективності

Пб

Еф =——-;

К

37090,28

Еф =——————= 0,31

119305,14

Визначення фондовіддачі

Добщ

Фв = ——————;

Соснзаг

267050,26

Фв =—————— = 4,16

64246,78

Визначення фондомісткості

Соснаг

Фм =——————-;

Добщ

64246,78

Фм =——————— = 0,24

267050,26

Визначення продуктивності праглі ремонтних робітників

1) У трудових показниках

Тотд

Птт = ————,ч.-год/чол

Ир. р

30000

Птт = ———— = 1875

16

2) У вартісних показниках

Добщ

Птс =————-грн-чол

Ир. р

267050,26

Птс =————- = 16690,64

16

Висновки

В ході роботи над проектом були знайдені недоліки в існуючій агрегатнiй ділянці і запропоновані заходи щодо їх усунення.

Було розрахована оптимальна чисельність робочих ділянки (що дозволяє підвищити ступінь використання устаткування і робочого часу), вдосконалена технологія виконання робіт (що дозволить підвищити якість, повноту і швидкість виконання робіт на ділянці, підвищити продуктивність робочих і устаткування). Також було підібрано устаткування відповідно до вдосконаленої схеми технологічного процесу, що відповідає всім вимогам прийнятої технології, охорона праці і економічної ефективності (що дозволить знову ж таки підвищити продуктивність робочих ділянки, а також забезпечити повною безпека робочим під час виконання робіт, збереження деталей і вузлів, знизити відсоток ручної роботи.

Було розроблено стенд для розбирання збирання V- подiбних двигунiв який полегшить роботу працюючого та який буде бiльш надiйнiший у використаннi.

Проектом пропонується упровадити централізовану систему управління виробництвом (ЦСУП), впровадження якої дозволить своєчасно виконувати ТЕ і ремонт автомобілів, понизити витрати і час простою автомобілів в ТЕ і ремонтне, підвищити якість і повноту робіт, підвищити продуктивність праці, поліпшити використання робочого часу, виконувати роботи без участі робочих, створити резерви для своєчасного виконання об‘єму робіт, що змінюється, понизити кількість ремонтів (т.е. збільшити пробіг автомобілів і агрегатів без ремонту).

Також проектом запропоновані оптимальні значення параметрів мікроклімату повітря на ділянці і вимоги безпеки при виконанні робіт, при дотриманні яких підвищуватиметься рівень безпеки і комфорту робочих (від чого безпосередньо залежить їх продуктивність), знижуватися можливість професійних захворювань і виробничого травматизму, виключатися можливість пожежі, знижуватися рівень викидів шкідливих речовин в атмосферу.

За допомогою економічних розрахунків була розрахована ефективність реконструкції ділянки, а саме — були отримані наступні показники: фондовіддача — 4,16, фондомісткість 0,24,продуктивність праці в трудових 1875 люд/чол і вартісних показниках 16690,64 грн/люд, середньомісячна зарплата — 1332,81 грн, собівартість робіт — 29394,30 грн, планово-розрахункова ціна — 42327,79 грн, річний економічний ефект — 19194,51 грн, термін окупності — 3,22 року, фактичний коефіцієнт 0,15 економічній ефективності 0,31, рентабельність робіт — 20,0%, — балансовий прибуток = 37090,28 грн.

Література

1.Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Підручник. — К.:Знання — Прес,2004 — 472с

.Напольський Г.М. Технологічне проектування автотранспортних підприємств та станцій технічного обслуговування М.: Транспорт,1985 — 231 с.

.Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. Міністерство транспорту України, Київ — 1998.

.Максимов В.Г. Питання удосконалення виробничо-технічної бази автотранспортних підприємств. Одеса, Астропринт,1999 р.

.Кузнєцов Є.С. і інш. Технічна експлуатація автомобілів. М.:Транспорт, 1991 — 413с

.СаловА.І. Охорона праці на підприємствах автомобільного транспорту, М.:Транспорт,1982.

Учебная работа. Излучение и гравитация